13.11.2017р. День пам’яті заступника Криворіжжя – святого праведного отамана Петра Калнишевського, воїна та людини Божої.

Св. прав. Петр КалнышевскийСвятий праведний Петро Калнишевський – славетний отаман Запорізької Січі, що останнім в історії козацької республіки займав цю почесну посаду, до самого зруйнування Січі за наказом імператриці Катерини ІІ, відіграв визначну роль у заснуванні міста Кривого Рогу.

Святий праведний Петро Калнишевьский народився у сім’ї козацького старшини, в селі Пустовойтівка Сумської області на Україні. Невдовзі після народження майбутнього отамана, його мати овдовіла та у 8-річному віці Петро потрапив на Запорізьку Січ, де отримав освіту, що відіграла значну роль у його подальшій військовій кар’єрі. У ті часи на Запоріжжі було відкрито багато шкіл при церквах, де викладали представники духовенства.

Військову кар’єру майбутній кошовий отаман розпочав зі звання звичайного зброєносця. У майбутні часи йому ще належало змінити значну кількість посад, бути головою козацьких посольств до дворів як Петра І, так і Катерини ІІ. Безстрашний воїн, мудрий політик, розумний дипломат, він, як ніхто інший, міг знайти спільну мову із «сильними цього світу» та зі звичайним людом, тож не дивно, що у 1762 році саме його було обрано кошовим отаманом Запорізької Січі. Проте, авторитет святого Петра Калнишевського серед козацтва був на стільки великий, що це лякало самодержицю російську – імператрицю Катерину, котра своїм наказом веліла позбавити його, займаної ним високої посади. Захопивши владу, шляхом палацового перевороту, у тому ж 1762 році, захоплюючись вченням французьких енциклопедистів, чужим для православ’я, Катерина ІІ прийнялась впроваджувати нові, не прийнятні та не зрозумілі православному російському люду реформи. Її авторитет, як іноземки, що захопила владу, серед населення був дуже слабим, а ситуація в країні досить напруженою. Тому Катерина ІІ з осторогою дивилась на всіх людей, що мали значний авторитет серед народу, та усіма можливими методами намагалась відсторонити їх від двору або, як в випадку з Петром Калнишевським, позбавити їх влади. Проте, на цей раз планам імператриці не судилося здійснитися – волелюбне військо Запорізьке, не злякавшись царського наказу, вдруге обрало своїм отаманом святого Петра.

Ставши отаманом Запорізького війська, Петро Калнишевський почав усіляко допомагати простому люду, він розвивав сільське господарство на Запоріжжі та визволяв своїх співвітчизників з полону кримських татар, надаючи звільненим людям земельні ділянки, на котрих вони могли жити та працювати.

Маючи глибоку та сильну віру в Бога, святий Петро будував та відновлював церкви, що ще більше спряло укріпленню авторитету кошового отамана, як серед війська, так і серед мирного люду.

Після другого обрання Петра Калнишевського отаманом Запорізької січі, через не підкорення царському наказу, імператрицею було створено спеціальний відділ, що мав визначити причини такої зухвалою їй непокори з боку Запорізького козацтва. Невідомо, скільки людей могло б при цьому постраждати, але почалась війна з Туреччиною. Важливу роль в якій, було відведено саме Запорізькому козацтву. Козаки, під керівництвом отамана Петра, проявили себе, як мужні та справні воїни. Це було досить до вподоби імператриці, котра, до часу заплющивши очі на колишню непокору, навіть, жалувала Петра Калнишевського високими державними нагородами. Проте, відношення до козацтва при дворі було дуже негативним, адже їх вважали повстанцями. Тож, в усіх відзнаках та нагородах імператриці треба вбачати, певний потаємний зміст. Катерина ІІ вважала, що ворогів треба тримати до себе близько, щоб вони були під контролем, та, щоб вони не підозрювали про справжнє до них відношення з боку самодержиці.

Тож, по закінченні російсько-турецької війни, було прийнято рішення про знищення Запорізької Січі.

Коли ті, що ще не давно воювали пліч опліч з запоріжцями направили на них пушки, то на Козацькій раді було прийнято рішення запобігти кровопролиттю. Через це рішення, Запорізька Січ була назавжди зруйнована. А кошового отамана Петра Калнишевського доставили до Петербургу, де його судили, за непокору царським указам, як повстанця та було винесено вирок – страта. Проте, по проханню Петра Потьомкіна перший вирок було змінено на вислання Петра Калнишевського, якому на той час вже виповнилося 82 роки, до Соловецького монастиря. Він був позбавлений права спілкування та переписки та закритий до каземату розміром 1 на 3 метри, звідки мав право бути виведеним лише тричі на рік: на Різдво, Пасху та Преображення Господнє.

Святой атаман Петр КалнышевскийСвятий Петро Калнишевський був досить родовитим в’язнем. На його утримання відводився 1 рубль на  добу, що є втричі більшою сумою, ніж для інших в’язнів. Проте, незважаючи на це, він відмовляв собі у багатьох речах, котрі міг дозволити, а на зекономлені за роки ув’язнення кошти придбав,після звільнення, для Соловецького монастиря Євангеліє, котре було на стільки великим, що четверо людей мали переносити його на спеціальних носилках.

Залишились спогади очевидців, що засвідчували, що святий Петро Калнишевський, котрий до ув’язнення був однією з найбагатших та найвпливовіших особою на Україні, втративши все, жодного разу нікого не засудив та залишався у спокійному та благодушному стані душі, такий же міцний духом, як за часів молодості.

Потьомкін та Катерина ІІ очікували покаяння Петра, проте гордий отаман так і не направив жодного прохання про помилування і навіть пережив їх усіх.

Наказом імператора Олександра І, у 1801р. Петра Калнишевського було звільнено з каземату, де він утримувався довгих 25 років. Отаман мав право вибору, проте, обрав залишитися у Соловецькому монастирі. Де доживав останні два роки свого земного життя звичайним послушником, адже за його власними словами, за роки ув’язнення він так звикся з внутрішньою свободою, що не прагнув жодної іншої. Преставився святий праведний Петро Калнишевський 13 листопада (н.ст.) 1803 року у віці 112 років, як було написано на його могильному камені «смертю благочестивою, доброю».

Ще за свого життя, святий отаман Петро, заснував  8 травня 1775 року станцію почтову Кривий Ріг, також ним на Саксагані для несення служби було поставлено 5 козаків з Вищестебльовського, Дерев’янківського, Уманського, Калниболотського куренів та 10 коней, що свідчить не тільки про його турботи про заселення православним людом українських земель, але й стало могутнім поштовхом у розвитку нового міста – Кривого Рогу. Тому, святий праведний Петро Калнишевський є покровителем Криворіжжя, котре так багато завдячує йому своїм теперішнім розквітом.


Комментарии к статье ( No Comments, Показать список ) :
Оставить комментарий ( Показать форму ) :

Наш адрес:
ул. Церковная, 4
г. Кривой Рог
Днепропетровская обл.
50000 Украина
Наш телефон:
(0564) 90-19-53
Наш e-mail:
consistoria@meta.ua

 



Управление Выйти Обратная связь