22 лютого

Православна Церква шанує

пам’ять обрітення мощей святителя Тихона,

патріарха Московського і всієї Русі  (1992)

22/9 лютого

У минулому в нашій країні було багато святих. Ці подвижники благочестя були обранцями Божими, але свої, кажучи сучасною мовою, надприродні здібності отримували за власні чесноти. Святим міг стати і пастух, і архієпископ – для Господа не має значення рівень освіти і соціальний статус, для нього важливі тільки чистота людського серця, непорочність помислів, щирість здійснення добрих справ. Ось і патріарх Тихон Московський, який зробив величезний внесок у розвиток РПЦ теж був зарахований до лику Божих угодників.

kalendar001Святитель Тихон (в миру – Василь Іванович Белавін) з`явився на світ 19 січня 1865 року. Місцем його народження стало село Клин, що розташовувалося в Торопецком повіті Псковської області, тоді – губернії. Батьком майбутнього служителя Господнього був священик. Це і зіграло значну роль в подальшому виборі Василем Івановичем життєвого шляху. Батько часто брав маленького сина в храм, на службу. Не дивно, що, коли Василь вступив в пору юності, він відправився на навчання в Торопецке духовне училище. Потім була Псковська духовна семінарія і нарешті, завершальним етапом стала Петербурзька духовна академія. В останньому закладі майбутній святитель провчився до 1888 року.

Василь відрізнявся великою кількістю позитивних якостей. Це і скромність, і готовність завжди прийти на допомогу, і доброзичливість. Завдяки настільки багатою на чесноти натурі майбутній патріарх мав чимало друзів, як в семінарії, так і в подальшій за нею академії. Причому товариші Василя Івановича ніби передбачали його подальше просування по духовним сходам: жартома називали благодушного юнака «архієреєм», а  інші приятелі – «патріархом».

Основний розвиток кар`єри Тихона почався після закінчення академії. Протягом трьох з половиною років він виконував обов`язки викладача в Псковській духовної семінарії. В монахи Василь постригся в 1891 році, отримавши сан ієромонаха з ім’ям  Тихон. Через рік Василь отримав призначення інспектора, потім ректора Холмської семінарії та сан архімандрита, ще через кілька років – єпископа Алеутського і Північноамериканського. На цій посаді Тихон займався упорядкуванням життя православних парафій в США та на Алясці. Завдяки його активній діяльності на зазначених територіях з`явилися нові храми, в тому числі кафедральний собор на честь Миколая Мірлікійского в Нью-Йорку. Сюди ж Тихон переніс кафедру Американської єпархії. Також  відкрив Міннеапольску духовну семінарію для майбутніх пастирів, дитячі притулки, парафіяльні школи. Крім того, він докладав зусиль для зближення з Православ`ям представників інших гілок християнства, займався перекладом богослужбової літератури на англійську мову.

У 1905 році святителя Тихона звели в сан архієпископа. Ось так і збулось ненавмисне пророцтво з даного приводу його товаришів-семінаристів. Закінчивши колосальну за обсягом трудову діяльність в США, архієпископ через 2 роки після отримання нового високого звання був призначений на Ярославську кафедру. Однак тривала це недовго: за три роки до Жовтневої революції Тихон отримав нове призначення, ставши архієпископом Віленський і Литовським. А влітку святителю доручили Московську кафедру, надавши сан митрополита.

15 серпня 1917 року в країні відбулася важлива подія: відкрився Всеросійський Помісний Собор. Підсумком даного заходу стало відновлення Патріаршества. В ході Собору необхідно було шляхом жеребкування обрати Патріарха Московського. За Божим промислом високе призначення торкнулося митрополита Тихона. Інтронізація нового патріарха відбулася 21 листопада в Успенському соборі Кремля. У цей день святкувалося Введення у храм Пресвятої Богородиці. Звичайно, політичні події тих років наклали незгладимий відбиток на духовну діяльність Патріарха Московського і всієї Русі. Святитель Тихон зіткнувся з ворожим ставленням влади до Православ`я. Але він не злякався: навпаки, безстрашно засуджував криваві розправи та гоніння на Церкву.  Влітку 1921 року почався голод але Святитель Тихон і тут не розгубився. Він створив Комітет допомоги голодуючим, закликав парафії жертвувати церковні коштовності. Таким чином, патріарх зумів зібрати численні кошти, які витратив на полегшення долі народу.

kalendar002Святитель Тихон постійно засуджував жорстоке відношення влади до Церкви, чим викликав гостру ненависть до себе останніх. Він неодноразово потрапляв до в`язниці, став жертвою замаху на вбивство. Патріарха навіть вислати з країни пропонуючи добровільно покинути Союз. Але істинний захисник Православ`я відмовився: «Нікуди я не поїду, буду страждати тут разом з усім народом, і виконувати свій обов`язок до покладеної  Богом межі».

Під кінець 1924 року на тлі постійної боротьби за Православ’я,  здоров`я патріарха Тихона різко погіршало. 25 березня 1925 року в 11.45 дня він помер у московській лікарні Бакуніних на Остоженкі. Це був день Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Поховання святителя відбулося 12 квітня 1925 року  в Московському Донському монастирі в присутності 59-ти єпископів та сотень тисяч християн.

Канонізація Тихона сталася 14 листопада 1981 на Архієрейському Соборі. Ініціатором виступила РПЦ Закордоном. Для загальноцерковного шанування Тихона прославили через 8 років.

Стосовно мощей патріарха Московського і всієї Русі довгий час ходили чутки, згідно з якими чекісти осквернили могилу святителя в 1927 році: витягли останки з землі й спалили в крематорії. Існували ще інші версії, зокрема, ніби тіло патріарха було перепоховане ченцями в невідомому місці тут же, в Донському монастирі. У 1991 році, коли Донський монастир відновив свою діяльність, з благословення настоятеля обителі святійшого Патріарха Олексія  почалися пошуки мощей святителя Тихона. Але пожежа, що трапилася через підпал у Малому Донському Соборі, завадила благій справі. Храм вигорів майже повністю. Та  все ж розкопки зробили. Це сталося в свято Стрітення Господнього після молебню. Керував заходом вчений С.А. Бєляєв який був упевнений, що мощі лежать в могилі. Як  виявилося, поховання розташовувалося поруч з офіційним склепом патріарха. Мощі виявилися нетлінними. Навіть збереглися ризи. Таким чином, обретіння мощей Тихона відбулося 22 лютого 1992 року в Малому соборі Донського монастиря.

Сьогодні вони спочивають у великому соборі обителі.


Комментарии к статье ( No Comments, Показать список ) :
Оставить комментарий ( Показать форму ) :

Наш адрес:
ул. Церковная, 4
г. Кривой Рог
Днепропетровская обл.
50000 Украина
Наш телефон:
(0564) 93-83-69
Наш e-mail:
consistoria@meta.ua

 



Управление Выйти Обратная связь