❈☨ ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР ☨❈

Православна Церква

шанує пам’ять 

преподобного Ісаакія, затворника Печерського

27 /14 лютого

Isaakiy_Zatvornyk_PecherskiyЖиття преподобного Ісаакія Печерського слугує прикладом та доказом того, що людині неможливо уникнути спокус, але, з іншого боку, не може бути такої спокуси, котрої б не змогла витримати людина, котру зміцнює Божа благодать.

Преподобний Ісаакій в миру був багатим торопецьким купцем. З малих років в ньому було помітне прагнення чернецтва. Коли ж наступив слушний випадок, майбутній подвижник роздав своє майно бідним, прийшов до преподобного Антонія Печерського та просив, щоб угодник Божий прийняв його в число ченців. Преподобний Антоній звершив над ним монашеський постриг та нарік йому ім’я Ісаакій.

Святий Ісаакій на стільки розлюбив чернечий подвиг, що почав вести найсуворіше життя. Він затворився у печері, розмір котрої складав лише чотири лікті, і там, в печерному затворі, зі сльозами молився Богу. Їжею для Ісаакія слугувала свята просфора, котру він вкушав лиш через день; спрагу він вгамовував водою в невеликій кількості. І просфору, і воду затворнику приносив Авва Антоній, подаючи їх через невеличке віконце, розміром таке, що в ньому могла поміститися лише одна рука. Преподобний Ісаакій ніколи не лягав на одрі, але сидячи підкріплював свої ослабілі сили короткочасним сном. Так він прожив сім років, ні разу не виходячи зі своєї тісної келії.

Якось присів подвижник відпочити при настанні вечора,  свічка в його келії вже згасла. Але раптово печеру осіяло яскраве світло; до преподобного підійшли два демони, що прийняли вид прекрасних ангелів, та сказали йому:

-          Ісаакіє! Ми янголи, и ось іде до тебе Христос із небесними силами.

Піднявшись, Ісаакій побачив безліч молодих людей, світлих, немов ангели. Біси знову вказали Ісаакію, показуючи на одного зі свого числа:

-          Ось іде до тебе Христос. Вклонися йому.

Не зрозумівши бісовського лукавства та забувши оградити себе знаменням святого хреста, преподобний Ісаакій вклонився вказуваному бісу, вважаючи його Христом. Тоді ж біси підняли крик: «Ісаакій! Тепер ти наш!» Після цього вони сіли біля нього. Вся келія наповнилась бісами. Один з них, що приймав вид Христа, сказав: «Візьміть гуслі, тимпани та бубни і грайте на них, а Ісаакій нехай потанцює перед нами». Біси виконали його наказ. Вони змусили Ісаакія танцювати перед ними невимовно довгий час. Надругавшись над подвижником та залишивши його ледь живим, біси зникли.

Наступного дня, коли преподобний Антоній приніс затворнику просфору та води, він підійшов до келії Ісаакія та вимовив слова молитви. Проте відповіді на  неї не було. Святий Антоній подумав, що преподобний Ісаакій вже преставився, і послав до монастиря за братією. Розкопавши печеру, іноки винесли звідти Ісаакія. Проте він виявився ще живим. Преподобний Феодосій, що був тоді ігуменом Києво-Печерської обителі сказав: «Воістину, це справа бісів».

За Ісаакієм почав доглядати преподобний Антоній, а коли він удалився до чернігівського князя Святослава, то доглядати за хворим Ісаакієм вирішив сам преподобний Феодосій. Ісаакій був абсолютно розслаблений: він не міг ні встати, ні сісти, а постійно лежав на одному боці. Сам преподобний Феодосій омивав та оправляв його, і доглядав подвижника таким чином на протязі двох років.

Феодосій постійно молився за Ісаакія, і на третій рік хвороби він почав розмовляти, чути і навіть ходити.

Остаточно одужавши, преподобний Ісаакій вирішив залишити затворництво та трудитися в монастирі. Він одягнув волосяницю та товстий грубий верхній одяг, допомагав кухарям, працював на братію. Це було вже за ігуменства преподобного Стефана.

Не бажаючи слави від людей, Ісаакій навіть почав юродствувати, часто ображаючи ігумена і братію, за що не один раз був ними битий. Оселившись знову в печері, де він жив під час затвору, Ісаакій почав збирати у себе дітей та одягав їх в монашеський одяг, за що також не раз отримував побої від їх батьків. Проте подвижник із радістю все це терпів – і побої, і наготу, і холод.

Біси більше не наважувались нападати на Ісаакія, втративши над ними усяку владу. Коли вони з’являлись йому, то святий насміхався над ними, кажучи, що не боїться їх, бо вірить в силу Господа Іісуса Христа і в молитви преподобних отців Антонія і Феодосія. При цих словах він осіняв себе хрестом і проганяв їх. Іноді біси намагались навести на подвижника страх, вони з’являлись у великій кількості і казали: «Зруйнуємо твою печеру і поховаємо тебе під її руїнами». На це преподобний Ісаакій відповідав:

-          Якби ви були людьми, то ходили б вдень, проте ви сини пітьми, то й ходіть у темряві.

При цьому він осіняв себе хресним знаменням, і біси зникали. Іноді вони намагались залякати його іншим способом. Вони з’являлись йому в образі ведмедя або інших диких звірів, приповзали до нього у вигляді змій, мишей чи інших гадів; проте, не в змозі заподіяти шкоди подвижнику, казали йому:

-          Переміг ти нас, Ісаакій!

Він же їм відповідав:

-          Ви колись обманули мене, з’явившись в образі господа мого Іісуса Христа та Його ангелів, хоча ви не гідні такого образу. Тепер же я перемагаю вас, бо ви з’являєтесь в своєму справжньому вигляді – в образі звірів, скоту та гадів, якими ви і є насправді…

З тих пір біси більше не турбували святого Ісаакія, так що він вже міг вільно віддатися подвигам благочестя. Останні роки свого життя він вів життя саме суворе, посилив піст та стриманість в усьому, увесь час горів духом своїм та підносився всім своїм єством до Бога. Після свого одужання преподобний провів в печері ще 20 років. Проте настав час його блаженної кончини. З печери Ісаакія перенесли до монастиря; тут на восьмий день своєї передсмертної хвороби старець відійшов до Бога. Це сталося в XI сторіччі (біля 1090 року). Ігумен з братією з честю поховали подвижника в його печері, де спочивали і інші святі отці.

Нетлінні мощі преподобного Ісаакія Затворника і по сьогодні відкрито спочивають у Ближніх Антонієвих печерах Києво-Печерської Лаври.

Так цей хоробрий воїн Христовий, з початку переможений дияволом, потім сам переміг цього ворога людського роду та унаслідував Небесне Царство, де з усіма святими предстоїть Престолу Царя Небесного та молить Пресвяту Троїцю за весь світ.


Комментарии к статье ( No Comments, Показать список ) :
Оставить комментарий ( Показать форму ) :

Наш адрес:
ул. Церковная, 4
г. Кривой Рог
Днепропетровская обл.
50000 Украина
Наш телефон:
(0564) 93-83-69
Наш e-mail:
consistoria@meta.ua

 



Управление Выйти Обратная связь