12 жовтня

В суботу, 12 жовтня 2019 р. до Спасо-Преображенського кафедрального собору міста Кривого Рогу прибудуть мощі святителя Іоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського для поклоніння віруючих. Зустріч святині відбудеться біля святих воріт собору о 16-00, перед початком Всенічного Бдіння.

* * *

Житіє святителя Іоанна Златоуста (+407)

День пам’яті – 14/27 вересня

agios_iwannis_o_xrisostomosВеликий учитель Христової Церкви святитель Іоанн Златоуст народився в Антіохії в родині військовоначальника Секунда. Мати святого Анфуса, залишилась в двадцять років вдовою та всі свої сили віддала на виховання сига в християнському благочесті.

Юнак навчався в найкращіх філософів та риторів та отримав добре світське виховання. Вивчаючи еллінську мудрість, майбутній Святитель уникав розкоші та спокус світського життя. Він старанно та глибоко вивчав Священне Писання, подовгу з умиленням молився. Святитель Мелетій наставив його в вірі та хрестив в 367 році.

Через три роки святий Іоанн був поставлений у читця.

Після смерті матері він роздав майно, прийняв монашество, котре він називав «істинною філософією», і разом із другом Василієм удалився в пустелю, уникаючи призначення на єпископську кафедру. Однак святий Іоанн, сам ухилившись по смиренню від Архієрейства, таємно допоміг возвести в сан єпископа свого сподвижника. В цей час Іоанн написав «Шість слів про священство». Чотири роки провів святий в трудах пустинного життя. Одного разу під час молитви Іоанну явились сяті апостоли Іоанн Богослов та Петро. Апостол Іоанн Богослов передав подвижнику сувій та сказав: «Візьми цей сувій. Я – Іоанн, котрий возлежав на Таємній Вечері на персях у Господа і котрий від Нього отримав Божественні одкровення, Господь дарує тобі знання глибин Премудрості, щоб ти напував людей вченням Христовим і своїми устами закрив уста єретиків». Святі Апостоли предсказали майбутньому великому учителю Церкви, що він після великих трудів та скорбот наслідує Царство Боже.

В 381 році святитель Антиохійський Мелетій хіротонісав його в сан Диякона. Послідуючі роки були присвячені роботі наж творіннями: «До Стагирія подвижника», «Книга про дівство», «До молодої вдови» (два слова), «Книга про святого Вавилу та проти Юліана та язичників».

В 386 році єпископ Антиохійський Флавіан рукопоклав майбутнього світильника Православної Церкви в пресвітера. Святий Іоанн виявився талановитим проповідником. Його ревність до виголошення Слова Божого була винагороджена любов’ю пастви до слухання й читання його повчань. Завдяки дивовижному красномовству Богодухновенного проповідника  до храму йшли люди різного соціального стану та віку, до того ж послухати проповіді святого йшли не тільки православні християни, але й єретики і навіть язичники. З уст святого Іоанна лилась така благодать, що слухачі не могли насититись слухання його слів. Багато хто записував його проповіді, щоб і інші могли їх прочитати.

Пенва кількість вірян називали його устами Божими та Христовими, інші – Солодкомовним та Медоточивим, а одна проста жінка назвала його Златоустом. І з того часу всі почали так називати його за надзвичайний дар Богодухновенного слова.

Дванадцять років святий, зазвичай двічі на тиждень, а іноді і щоденно, проповідував в храмі.

Росла слава святого проповідника і в 397 році після смерті Константинопольського архієпископа Нектарія, приємника святого Григорія Богослова, він був поставлений архієпископом Константинопольським. Вступивши в управління Церквою, святий архіпастир виправив негаразди та з великим терпінням відновлював достойний порядок.

Він став ревнісно пасти ввірене йому словесне стадо Христове, особливо приділяючи увагу на духовне вдосконалення священства. І в цьому кращим зразком був він сам.

Кошти, що призначались для Архієпископа, святий направив на утримання кількох лікарень та будинків для паломників, сам же задовольнявся скудною їжею.

Ревність святителя до зміцнення християнської віри розповсюдилась не тільки на жителів Візантії, але й на інші країни, куди святитель Іоанн направляв ревних місіонерів та писав свої послання.

Багато трудів поклав святитель Іоанн на улаштування краси богослужіння: він склав чин Літургії, що й до нині названа його ім’ям, улаштував хресні ходи, ввів антифониий спів за всенощним бдінням. Його стараннями збудовано багато храмів, странноприймалень та лікарень.

Розбещеність способу життя столиці, особливо імператорського дому, знайшла в обличчі святителя Іоанна нелицеприємного викривача. Вороги святителя Іоанна, заохочувані норовливою та мстивою царицею Євдоксиєю, влаштували неправедний собор і добились низложіння святого архієпископа з кафедри та вигнання його спочатку в Арменію, а потім в Абхазію.

В останньому слові до константинопольців, котрі скорбіли про те, що залишаються без повчання златоустого проповідника, котрий відправлявся в заслання, святитель Іоанн сказав: «Не мною розпочалась проповідь, не мною і завершиться».

Змучений хворобами, святитель в супроводі конвою три місяці в дощ та спеку звершував свій останній перехід. В Команах сили залишили його. Біля склепу святого Василиска, втішений видінням мученика, котрий сказав: «Не сумуй, брате Іоанне! Завтра ми будимо разом», причастившись Святих Христових Таїн, вселенський святитель 14 вересня 407 року відійшов до Господа.

Духовна велич святителя, що вражала йог співвітчизників, просяяла і в його останніх словах: «Слава Богу за все!»

Угодник Божий, котрий мужньо ніс на протязі всього життя свій хрест, помер для миру та співрозп’явся Христу, відійшов до Бога в день пам’яті Чесного Хреста Господнього.


Комментарии к статье ( No Comments, Показать список ) :
Оставить комментарий ( Показать форму ) :

Наш адрес:
ул. Церковная, 4
г. Кривой Рог
Днепропетровская обл.
50000 Украина
Наш телефон:
(0564) 93-83-69
Наш e-mail:
consistoria@meta.ua

 



Управление Выйти Обратная связь